УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 11 КЛАС

Тема: Техніка підготовки ораторського виступу. Культура ораторського мовлення
Мета : ознайомити з основними ознаками культури мовлення, розвивати мовленнєву культуру учнів, вдосконалювати грамотність
Тип уроку : урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь

Перебіг уроку
І. Оголошення теми та мети уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У сучасних риториках виділяють такі ознаки мовної культури промовця: правильність, точність і логічність, багатство (різноманітність), чистота, доречність, достатність, ясність і виразність. Аналіз цих якостей мовлення свідчить про те, що вони пов'язані з усіма складовими комунікативного акту, їх взаємодією, мовним кодом, що сприяє формуванню ефективного спілкування.
ІІІ. Виклад матеріалу
Правильність мовлення оратора
Найголовніша ознака літературної мови – це її унормованість, тобто властиві їй норми. Мовною нормою виступає будь-яке мовне явище – звук, сполучення звуків ,морфема, значення слова чи фразеологізму,форма слова, словосполучення і речення,що сприймається як зразок. Мовні норми є обов'язковими для усіх її носіїв.
Норма літературної мови - це сукупність загальноприйнятих правил , якими користуються мовці в усному й писемному мовленні.
Практикум
1. Поясніть значення поданих слів, ввівши їх у речення:
авторитетний – престижний, адрес – адреса, багато – чимало, бік – сторона, близький - ближній, відзначити – зауважити – звернути увагу, відносини – взаємини – стосунки – ставлення, гуманний – гуманістичний – гуманітарний.
2. Правильно вимовте, розшифруйте і введіть у речення подані абревіатури:
НЛО, НТР, ВНЗ, СТО, СБУ, ЄС, ООН, ДДМА.
Точність мовлення
Точним називається мовлення, у якому вжиті слова повністю відповідають своїм значенням і смислу висловленої думки. Залежить точність від умінь мовця дібрати такі слова, які повністю співвідносяться з предметами, явищами, діями, котрі їх називають.
Точність мовлення створюється за таких умов:
1) знання предмета мовлення;
2) знання мови;
3) володіння мовленнєвими навичками говорити про щось, використовуючи багатство мови.
Основним способом точної передачі значення слова є контекст. Наприклад : червоне золото – біле золото.
Точність мовлення, та слів із реальною дійсністю.
Практикум
Створити казку, застосувавши в ній такі складні слова : думати – гадати, гірко – тяжко, біль – недуга, плакати – ридати, радість – щастя, стежина – доріжина.
Багатство та різноманітність мовлення
Багатство мовлення – це використання великої кількості мовних одиниць,які відрізняються за смислом і будовою.
Різноманітність мовлення – використання різних мовних засобів для вираження однієї і тієї ж думки.
Умови досягнення такі :
1) багатство словникового запасу кожної людини,
2) уміння використовувати у своєму мовленні різні мовні засоби,
3) уміння інтонувати мовлення,
4) постійне удосконалення і збагачення власного мовлення.
Про багатство мовлення судять насамперед за його лексичним складом. Середній запас слів у добре освіченої людини становить 6 – 9 тисяч слів, тлумачний словник української мови містить понад 130 тисяч слів, а в народній скарбниці – 200 тисяч слів.
Практикум
1. Доберіть до поданих слів усі можливі означення – характеристики:
апетит, аромат, вишня, вода, мед, соняшник.
2. Доберіть відповідники до наведених перифраз, поясніть їх функції:
лісова принцеса. Любителі тихих світанків. Любителі дармової юшки. Другий хліб. Перлина Карибського моря. Сонячний камінь. Інженери людських душ. Біле золото. Зелене золото. Чорне золото. Легені планети.
3. Поставте в кінці кожної репліки розділові знаки, поясніть всі можливі варіанти:
1. –Хто це зробив
- Я
- Ти
2. – Я давно здав книжку
- Як давно
-А хіба я не казав
- Казав , але не про цю книжку
ІV. Рефлексія
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Як би ви оцінили свій словниковий запас?
V. Домашнє завдання.
Написати твір - роздум «Найвища краса – краса вірності».

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 11 КЛАС

ТЕМА: Є. Маланюк . Життєвий і творчий шлях. Мотиви творчості.
МЕТА: розглянути життєвий і творчий шлях митця; визначити мотиви творчості, охарактеризувати образ України; відшліфовувати вміння висловлювати власні міркування; виховувати патріотичні почуття.
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.
ОБЛАДНАННЯ: портрет поета, пісня «Журавлі».

ПЕРЕБІГ УРОКУ
Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети.
Є.Маланюк
I. Актуалізація опорних знань.
- Революція 1917 року докорінно змінила життя Російської імперії. Перед кожним постало складне питання : «Як жити далі?» Шляхів було всього 3. Які?
І – пристосуватися, вижити будь – якою ціною Хто пішов цим шляхом? (П.Тичина, М.Рильський, В. Сосюра).
ІІ – боротися. Хто став на нього? (Є.Плужник, Г.Косинка, В.Підмогильний, М. Хвильовий…)
ІІІ – Еміграція.
- Що означає це слово ?
- Причини еміграції? (політичні, економічні, релігійні).
- Хвилі еміграції?
- І- кінець 19 – початок 20 ст. – трудова, пісні.
- ІІ після 1917 р. – найбагатша – «Празька школа», «Танк», «Ми».
- ІІІ – після ІІ світової війни – «МУР», «Слово» Нью – Йоркська група.
- «Празька поетична школа» - представники ?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Повідомлення теми та мети уроку.
1. Пісня «ЖУРАВЛІ».(Учениця на дошці асоціативний малюнок виконує )
Проблемні питання:
- Що звۥязує пісню з нашим уроком?
- Як виконавець повۥязаний з нашим містом ?
2.Польща, 1922 рік, табір військовополонених, у якому майже 10 тисяч вояків армії УНР. Бараки, голод, рани, сухоти, смерть. І в таких умовах на зібранні літературного товариства «Веселка» Є.Маланюк читає реферат «Зброя культури», цитата (стр.7).
- Хто він?Що його хвилювало, бентежило? На ці та інші питання ми й будемо давати з вами відповідь.
- Хоча І.Багряний у статті «Хто найбільший поет в Україні ?» написав так : «Якщо за зростом, то Маланюк, а за талантом на першому – Шевченко, а на другому – Маланюк».
ІІІ. Сприйняття й засвоєння матеріалу.
1. Повідомлення учнів (випереджальне завдання для групи учнів).
2.Огляд творчості.
Є.Маланюк сам себе назвав імператором залізних строф. Ця фраза міцно вкоренилась стосовно нього. Значна частина творчості присвячена Україні Чому ?Поетичні рядки - це пошуки відповіді на ті питання, які дуже хвилювали, це роздуми над історією і майбутнім держави.
І збірка 1924 року вийшла у Подєбрадах «Стилет і стилос».
- Поясніть назву збірки.
ІІ збірка – «Гербарій» - 1926 рік.
Продовжите ви цей ряд вдома, помітьте на полях, що вам треба виписати збірки поета (9).
3.Словникова робота.
Рута – вид запашних рослин.
Басаман – смуга на тілі від удару.
Легіт – легкий приємний вітерець.
Стилет – невеликий кинджал для близького бою.
Стилос – невеличка паличка для письма.
4. Робота у групах.
Ідейно – художній аналіз поезій.
І група – виразне читання , тема, ідея вірша «Стилет чи стилос».
ІІ група – худ. засоби «Стилет і стилос».
ІІІ група – читання, тема, ідея «Молитва».
ІV – худ. засоби «Молитви».
V – Читання, тема, ідея «Лист».
V – худ. засоби «Листа».
V. Узагальнення вивченого.
- Дарино, твої питання по «Празькій школі» ?
- Який особовий займенник дав назву літературному угрупуванню ?
- Як назвав сам себе Є.Маланюк ?
- Доведіть доречність епіграфу.
VІ. Рефлексійно – оцінювальний етап.
Метод «мікрофон» - мене найбільше вразило …
VІІ. Домашнє завдання.
1. Виписати збірки.
2. Ідейно – художній аналіз 1 поезії за вибором.
3. Дослідити творчі зв 'язки Є. Маланюка з радянськими письменниками (на високий рівень).
ЗАНЯТТЯ ФАКУЛЬТАТИВУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТЕМА: І.С.НЕЧУЙ – ЛЕВИЦЬКИЙ «КАЙДАШЕВА СІМ' Я»
МЕТА: актуалізувати знання учнів про творчість письменника, особливості сюжету, композиції повісті, вдосконалювати вміння складати твори – роздуми.
ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ
І. Актуалізація знань
Самостійна робота учнів з тестами.
ІІ. Корекція знань
1. Розповідь учителя про найголовніші факти із життя письменника.
І. С. Нечуй – Левицький (Левицький ) народився 1838 року у містечку Стеблеві в родині священика.
1845 – 1865 роки навчався у бурсі, семінарії, академії.
Став учителем, пропрацювавши ним усе життя.
Твори автора :
- романи « Хмари», «Князь Є.Вишневецький»,
- повісті «Дві московки», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім'я»,
- оповідання «Баба Параска та баба Палажка», «Афонський пройдисвіт»,
- п'єси « Маруся Богуславка», «На Кожум'яках».
«КАЙДАШЕВА СІМ' Я»
Літературний рід – епос.
Жанр – соціально – побутова повість.
Тема – зображення життя українського села у пореформену добу.
Ідея – засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз'єднаності в родині.
Головні герої : Омелько та Маруся, Карпо та Мотря, Лаврін та Мелашка.
Композиція твору : 9 частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів.
2. Діалоги найяскравіше розкривають характери персонажів, у чому ми з вами переконаємося, подивившись інсценізацію уривку із повісті.
3. Сюжет твору має таку побудову.
Експозиція – роздратування батька через неробство синів.
Зав'язка – одруження Карпа.
Кульмінаційних моментів декілька, пригадаємо їх разом.
Розв' язка – груша всохла.
4. Повторна робота з тестами у парах(взаємоперевірка, потім колективне опрацювання правильних відповідей).
5. Робота у групах із таким завданням : скласти приклад із літератури на запропоновані теми. Використавши опрацьований матеріал.
Теми такі :
1. Розумовий спокій купується ціною моральних чеснот (Д.Писарєв).
2. Найважча професія – бути людиною (Хосе Марті).
3. Люди ніколи не бувають ні безмежно гарні, ні безмежно жахливі (Ф.Ларошфуко).
4. Поважайте в собі й інших людську особистість (Д.Писарєв).
5. Дбаючи про щастя інших, ми знаходимо власне (Платон).
ІІІ. Підсумок заняття
Опишіть письмово 2 -3 реченнями, чим вам запам' яталася «Кайдашева сім' я».

УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10 КЛАС

Тема: Урок розвитку комунікативних умінь. Еристика як мистецтво суперечки
Мета: ознайомити з еристикою як наукою, правилами ведення суперечки, вдосконалювати вміння роботи у групах, відстоювати свою точку зору, розвивати комунікативно – мовленнєві вміння, виховувати почуття взаємоповаги
Обладнання: ноутбук, карти із завданнями
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвої компетенції

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою та завданнями уроку
Метод ПРЕС:
- Прочитайте афоризми, поясніть значення, сформулюйте тему та мету уроку.
1.Єдина відома мені розкіш – це розкіш людського спілкування (Антуан де Сент – Екзюпері).
2. Дефіцит спілкування привів до того, що воно з розкоші перетворилося на предмет першої необхідності (С.Лузан).
3.Більшість людей шукають суспільства не стільки з метою слухати, скільки говорити(О.Поп).
ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями матеріалу
Лекція вчителя разом із заздалегідь підготовленою групою учнів – теоретиків.
Суперечка як предмет еристики
Термін "еристика" має давню історію. Він походить із грецької та означає "мистецтво суперечки". Спочатку під "еристикою" розуміли звід прийомів, якими потрібно користуватися в спорі, щоб одержати перемогу. У наш час значення цього терміна дещо змінилося. Його визначають так.
Еристика - це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) такого складного комунікативного процесу, як суперечка.
Отже, предметом вивчення еристики є суперечка.
Суперечка - це комунікативний процес, у якому наявне активне ставлення до точки зору співрозмовника, що виражене в її критичній оцінці.
Будь-яка суперечка передбачає розходження в думках, зіткнення позицій. Кожна сторона активно відстоює свою точку зору та намагається розкритикувати точку зору супротивника. Якщо немає такого зіткнення думок, то немає й самого спору, а є якась інша форма комунікації. Наприклад, проповідь, молитва, лекція, інформаційна доповідь - це не суперечки. Якщо аргументація з приводу якогось питання спрямована на людей, які байдуже або позитивно (тобто некритично) ставляться до неї, то немає ніяких підстав вважати цю комунікативну ситуацію суперечкою.
Учасники суперечки
Обов'язкові учасники суперечки:
• пропонент;
• опонент;
• аудиторія.
Пропонент - це той, хто висуває та обґрунтовує певну точку зору.
Без пропонента не може бути суперечки, оскільки спірні питання не виникають самі по собі. їх повинен хтось сформулювати та поставити на обговорення. Точка зору пропонента може виражати власну думку або репрезентувати колективну позицію з того чи іншого питання.
Опонент - це той, хто піддає сумніву або заперечує істинність або слушність точки зору пропонента.
Опонент може бути безпосередньо присутнім і особисто брати участь у спорі. Але може бути й така ситуація, коли опонент безпосередньо не бере участі в ньому.
Аудиторія - це колектив, який має свої переконання, свої позиції, точки зору з приводу обговорюваного питання.
Аудиторія є головним об'єктом аргументативного впливу в спорі.
Позитивні та негативні точки зору
Суперечка має місце тоді, коли пропонент та опонент мають розходження в думках з приводу певного питання. Одна сторона висуває точку зору, а друга висловлює сумнів щодо неї або взагалі заперечує її. Таке розходження може бути виражене в точці зору явно (експліцитно) або неявно (імпліцитно).
Точка зору - це думка, яка фіксує відношення людини до твердження, змістом якого є певна пропозиція.
Щодо пропозиції можна зайняти позитивну, негативну або нейтральну позиції.
Приклад: Розглянемо твердження: "Неземні цивілізації існують".
Позитивна точка зору: "Я думаю, що неземні цивілізації існують".
Негативна точка зору: "Я не думаю, що неземні цивілізації існують".
Нейтральна точка зору: "Я не знаю, існують чи ні неземні цивілізації".
Розходження в думках, яке є передумовою будь-якої суперечки, передбачає, що один з учасників має позитивну або негативну точку зору відносно певного твердження, а другий учасник має сумніви щодо неї.
Можлива й складніша форма розходження в думках, коли друга сторона не тільки сумнівається, а й підтримує протилежну точку зору.
Нейтральну точку зору, як правило, ні пропонент, ні опонент не підтримують. Інакше комунікативний процес не можна було б кваліфікувати як суперечку.
Правила та помилки в суперечці
Правило свободи. Типові помилки
Правило свободи формулюють так.
Сперечальники не повинні ставити перешкоди один одному при висуванні своїх точок зору та при критиці точок зору опонента.
Порушення правила виникає в таких випадках.
А. Сперечальник може накласти обмеження на аргументацію співрозмовника.
У результаті такого порушення правила свободи сперечальники можуть допустити такі помилки:
• об'явлення точки зору священною;
• накладання табу на точку зору.
"Об'явлення точки зору священною" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли супротивнику забороняють висловити точку зору на підставі того, що її кваліфікують як священну.
Приклад: "Я збираюся відремонтувати кухню. Ми можемо обговорювати все, що завгодно: стиль, планування, все, що захочеш. Єдине, що не обговорюється, це те, чи будемо ми робити ремонт. Ремонт ми будемо робити обов'язково".
"Накладання табу на точку зору" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли супротивнику забороняють висловити точку зору на підставі того, що її кваліфікують як табу.
Приклад: "Тобі не треба було говорити про це. Про мертвих погано не говорять".
Б. Сперечальник може обмежити свободу дій іншої сторони.
Це можна зробити двома способами.
По-перше, примусити співрозмовника відмовитися від обґрунтування своєї точки зору або критики точки зору супротивника.
Найрадикальніший спосіб у такій ситуації - не допустити опонента до дискусії за допомогою фізичної сили. Крім того, застосовують різноманітні погрози неприємних наслідків (зокрема, застосовування насильства) або примушування чи шантаж.
Подібні дії в еристиці кваліфікують як помилку в суперечці, яка виникає через порушення правила свободи. Ії називають:
аргумент до палки (паличний аргумент, довід до палки, argumentum ad baculum).
"Аргумент до палки" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник погрожує супротивнику з метою перешкодити йому вільно аргументувати свою точку зору.
Приклад: "Звичайно, ви самі повинні вирішити це питання, але пам'ятайте, що ми - ваші найголовніші клієнти".
Застосовуючи аргумент до палки, треба пам'ятати, що як тільки небезпека зникне, опонент знову почне суперечити або діяти так, як він хоче.
Ще одним способом тиснути на іншу сторону є гра на емоціях, або емоційний шантаж. Такі дії в еристиці кваліфікують як помилку в суперечці. Ії називають:
аргумент до жалю (argumentum ad misericordiam).
"Аргумент до жалю" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник посилається на тяжкі обставини, скрутне становище тощо з метою викликати жаль та співчуття.
Приклад: "Як ви могли так поставитися до моєї роботи? Я працював над нею вдень і вночі".
По-друге, сперечальник може порушити правило свободи, дискредитуючи супротивника перед аудиторією.
Це дуже поширена помилка в суперечці, яку називають:
аргумент до людини (argumentum ad hominen).
"Аргумент до людини" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник застосовує особисті напади на опонента з метою відвернути увагу від змісту того, що говорить супротивник, і подати його особу як предмет звинувачень та критики.
Навіть якщо зауваження щодо супротивника слушні, цей прийом некоректний, оскільки змінює предмет суперечки.
Приклад: Саме про цей аргумент йдеться в одній з гуморесок М.Жванецького: «…Ми оволодіваємо значно вищим рівнем суперечки - суперечкою без фактів. Суперечкою на темпераменті. Суперечкою, що переходить від голослівних тверджень на особу партнера. Що може говорити кульгавий про мистецтво Ван Гога? Якщо йому одразу заявити, що він кульгавий, він визнає себе переможеним. Про що може сперечатися людина, яка не обміняла паспорт? Які погляди на архітектуру може висловити чолов'яга без прописки? Впійманий на гарячому, він визнає себе переможеним. І взагалі, чи може нас цікавити думка людини лисої і з отаким носом?
Нехай спочатку виправить ніс, відростить волосся, набере вагу, виправить ходу, а вже потім висловить щось несуперечливе - ми його зрозуміємо…»
Існують різновиди аргументу до людини. Серед них типовими є:
• пряма атака;
• непряма атака (отруєння джерела);
• ти також (tu quoque).
"Пряма атака" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник приписує супротивнику недоліки (реальні або уявні) з метою зображення його в кумедному вигляді, критики його розумових здібностей, підриву довіри до його міркувань.
Приклад: "Мені було так прикро слухати його відповідь, що я навіть не буду брати на себе відповідальність щось говорити з приводу його інсинуацій. Людина несповна розуму".
"Непряма атака" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник робить власні припущення щодо особистих мотивів супротивника, які він намагається репрезентувати як розумні судження.
Приклад: "Вона думає, що саме чоловіки є причиною поганого положення жінок у суспільстві. Я не можу позбутися думки, що, мабуть, колись у минулому вона прала брудні шкарпетки чоловіка, якого не дуже любила, і саме тому втратила здатність думати".
"Ти також" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник невиправдано підкреслює суперечності в словах та справах супротивника (суперечності між його попередніми й нинішніми думками або між словами та діями).
Схема цього прийому: "Ти також думаєш, або робиш нераціонально".
Приклад: "Ви стверджуєте, що маленькій дитині не треба робити ніяких щеплень, оскільки вони можуть спричинити різноманітні ускладнення. Тоді чому Ви самі, знаючи все про ускладнення, зробили своїй дитині всі щеплення? Може, тому, що Ви не хотіли, щоб Ваша дитина захворіла, наприклад, на дифтерію чи паротит?"
Міркування "ти також" передбачає, що будь-яка людина, яка діє непослідовно, не може бути правою. Хоча це не означає автоматично, що точка зору цієї людини не правильна. Для того щоб це встановити треба спочатку оцінити аргументи сперечальника.
ІV. Процесуально – діяльнісний етап
Двом групам учнів було завдання підготувати виступи опоненти – пропоненти за темою «Чи можна виправдати репресії 30-х років 20 століття проти української інтелігенції?»
(Доповіді груп подаються у додатках до уроку).
Потім весь клас залучається до дискусії. Учитель виступає у ролі координатора виступів.
V. Контрольно – рефлексійний етап
1. Група учнів показує презентацію «Еристика як мистецтво суперечки» (дивись додаток до уроку №2).
2. Складання сенкану «Еристика»:
Іменник – еристика.
Прикметник (2) – тактовна, вмотивована.
Дієслова (3) – обговорюю, переконую, вчуся.
Речення – Я вивчу закони еристики.
Слово – синонім – суперечка.
VІ. Домашнє завдання
Підготувати виступи на вільно обрані теми з точки зору пропонентів або опонентів.
Додаток до уроку
(виступ опонентів)
У нас сформувався міф про те, що інтелігенція- це ті, хто завжди боролися з владою. Але всі забули ,що насамперед це ті , хто розвиває культуру , дає щось нове, створює видатне. Усі кажуть про те, як погано партія та радянська влада до них ставилася , але є й інший бік.
Життя у той час важко назвати солодким. Влада мала вирішували безліч проблем , бо СРСР - була
великою, могутньою державою , у якої було безліч ворогів.
Справою партії було «вилікувати» нову радянську інтелігенцією від «старих»хвороб:піклуванні про народ, відчуття боргу. На той час було дуже важко вижити з такими якостями. Якщо інтелігенція була «пряником», то партія була «батогом». Одне без іншого існувати не може.
Українська інтелігенція стимулювала національну самосвідомість українського народу .Та не завжди їх методи були законними. Інтелігенти так само , як і партійне керівництво створювали різноманітні гуртки, які були нелегальними, куди приводили молодь. А як всім відомо: молодь-наше майбутнє. Тобто інтелігенти – ці непогані стратеги , які діяли на рівні з більшовиками.
Майже усі ці організації приділяли головну увагу питанням не політичним, а саме культурним. Тобто річ ішла про те , щоб український народ був розвинений,з освітою,а це не те, що хотів сам народ.
До того ж, інтелігенція - це творчі ,освічені люди, які розвинені у якійсь галузі і не більше того. Звісно, вони хотіли кращого життя для народу. Ну, уявімо
,що вони домоглися свого , прийшли до влади. А далі що? Вони не мали досвіду , не були обізнані у політиці, економіці та в усіх державних справах. Так, вони вели за собою народ, були чудовими ораторами.
Але цього замало. До того ж не варто забувати про державну скарбницю та про те, що окрім розвиненого
культурно народу, є й інші проблеми. І навряд чи інтелігенти змогли б справитися з керівництвом країни.
І не все було так погано. У 20-і роки проводилася «українізація», тобто створення українських шкіл,
дитсадків , видання книг на українській мові, визнання того, що і російська і українська - це дві рівноправні державні мови. Зросла частка українців
на державних засадах.
Як би там не було ,але радянська влада з нічого створила сильну велику державу і жорсткі заходи теж
у цьому допомогли. У порівняння можна взяти сучасну Україну. Коли розпався союз,то Україна отримала незалежність, у її першого керівництва було вже створено , залишалося лише розвиватися, як європейська країна. Але цього не вийшло . Зараз усе йде на спад. Україна - не є однією з розвиненіших країн Європи , велика кількість європейців навіть не чула про нас . А все це через відсутність досвіду та знань у керівників. І тепер подумайте: можливо твердість , далека жорстокість у прийняті рішень-це не завжди погано?Та іноді потрібно бути не лише добрим, відданим керівником,а ще й вміти продемонструвати силу у прийнятті рішень.

Українська література 10 клас

Тема: Вічна таїна кохання (за повістю М. Коцюбинського
«Тіні забутих предків»)
Мета: у процесі аналізу допомогти учням розкрити для себе красу глибоких інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини; розвивати в учнів уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене; виховувати високі почуття
Тип уроку: комбінований
Обладнання: кінофільм С. Параджанова «Тіні забутих предків»
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
Лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…
В Сосюра

Перебіг уроку:
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання (буде проводитися протягом уроку у
творчих групах)
III. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні ми не тільки будемо обговорювати та аналізувати зміст повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», а й спробуємо проникнути або хоча б зануритися на деякий час у вічну таїну кохання. Робитимемо ми це, аналізуючи образи Івана та Марічки, а спиратимемося на уривки із кінофільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». Фільм знято у 1964 році, а вже наступного року він отримав винагороду Британської академії, приз у Римі, всього близько 100 різних міжнародних премій і увійшов до 20 кращих фільмів світу. Прем'єра відбулася, коли «хрущовська відлига» вже завершувалася і починалися репресії проти національно свідомої інтелігенції. Після перегляду фільму поет Василь Стус звернувся до присутніх у залі: «Хто проти тиранії, встаньте!» Підвівся увесь зал. Отже, фільм за повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» розбудив національну свідомість і гідність.
IV. Мотивація навчальної діяльності
- Наш урок проходить напередодні Дня усіх закоханих. І хоча це не православне свято, але останнім часом воно впевненими кроками входить у наше життя. Як ви думаєте, чому?
- Читання епіграфу, запис його у зошит.
V. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Слово вчителя:
- Літературознавець Антон Крушельницький писав: « Гуцульщині «Тінями забутих предків» поставив Коцюбинський в українському письменстві віковічний пам'ятник». Мені здається, що не лише Гуцульщині, а й коханню. Ви з цим згодні?
- Повість умовно можна поділити на дві частини : перша – жива природа і жива Марічка, а друга – чорний ліс і Марічка-нявка.
Почнемо із природи. Вона виступає не просто фоном , на якому відбуваються події. Чому? Хто були гуцули за віруванням? Як вони ставилися до вогню? Води?
2. Бесіда
- Пригадаємо, з чого починалося кохання Марічки та Івана? (сторінка 421)
- За що, на вашу думку, Іван та Марічка покохали один одного?
- Що єднало їх у дитинстві та юності?
- Як поставилися закохані до вимушеної розлуки? (читання тексту за
особами сторінка 426)
- Чи згодні ви з твердженням, що закохані душі відчувають одна одну на відстані?
- Як Іван переніс смерть коханої? Чи можна сказати, що ця смерть обірвала пісню кохання?
- Чи зрадив Іван Марічку, одружившись на Палагні? Доведіть це рядками із тексту (стор. 444). Чи була Палатна йому парою? Яким треба було бути Іванові, щоб щасливо жити з Палагною?
3. Перегляд уривків із фільму: 53.27 – 56.10 хв.
16.06 – 17.20 хв.

4. Порівняльна характеристика Палагни та Марічки, підготовлена
групою учнів.
5. Проблемні питання:
– Що зблизило Юру та Палагну? Чи було це справжнім коханням?
– Чи сприймається смерть Івана як трагедія?
– Кохання справді має незбагненну силу. Воно не зникає навіть тоді, коли закохані гинуть. Справжнє кохання стає легендою, живе в пам'яті та у серцях людей, які плекають мрію про таке ж високе й чисте почуття.
6. Читання групою проекту «Чи були б щасливими Іван та Марічка у шлюбі?»
7. Перегляд останнього епізоду похорон Івана. (27.10-…. хв.).
- Коцюбинський часто у своїх творах розмірковував над проблемами життя й смерті. Пригадайте новели «Цвіт яблуні», «На острові» (Агава цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти)
- Люди, проводжаючи душу на той світ, уважають, що вона має залишити землю веселою, щоб там уже не знати горя. А ще так демонструється вищість життя над смертю.
V. Рефлексійно - оцінювальний етап
1. Рефлексія «Чому кохання – вічна таїна?»
Що можемо взяти із твору у майбутнє? Від чого автор хоче нас застерегти ?
2. Самооцінювання й оцінювання
VI. Домашнє завдання
1. Дібрати цитати до образів за планом
2. Скласти тести за текстом повісті